Ядерна катастрофа на АЕС Фукусіма

11 березня 2011 року землетрус магнітудою 9,0 сколихнув всю Японію і вик

цунамі, яке обрушилося на східне узбережжя країни, руйнуючи будинки та комунікації, забираючи життя десятків тисяч людей.

📷

Ця катастрофа стала найбільшою з часів Чорнобиля і показала, наскільки уразливі системи безпеки на японських атомних станціях. Розплавлення реактора Землетрус став причиною збою електропостачання на атомній станції Фукусіма Даїчі з шістьма атомними енергоблоками. Цунамі затопило резервні дизельні генератори, і станція залишилася без електропостачання, яке необхідне для роботи системи охолодження реакторів. В результаті ядерне паливо 1,2 та 3 реакторів почало плавитися. Через скупчення водню в будівлях, де розташовані реактори, прогриміли потужні вибухи. Ядерної аварії був привласнений сьомий - найвищий рівень згідно з міжнародною шкалою ядерних подій. За розрахунками Агентства ядерної і промислової безпеки Японії, кількість радіоактивного цезію-137, викинутого в атмосферу під час катастрофи, порівняно з 168 бомбами, скинутими на Хіросіму в 1945 році. Про можливість розплавлення палива внаслідок втрати системи охолодження, і про те, що це може статися в результаті удару цунамі, ще в 2008 році йшлося в документах, опублікованих Організацією з ядерної безпеки Японії.

📷

Евакуація Понад 150 тисяч людей покинули заражені території в радіусі 50 км від АЕС. У 20-кілометрову зону евакуації досі закритий в'їзд, так як фахівці вважають, що ці землі непридатні для життя протягом найближчих десятиліть. Більшість людей, евакуйованих з більш віддалених територій, навряд чи вирішать повернутися на колишні місця - вони бояться радіації, безробіття і не хочуть жити в «містах-привидів».

📷

Забруднення За результатами дослідження, які провели вчені з Океанографічного товариства Вудс Холу, Фукусімська катастрофа стала причиною «найбільшого за всю історію викиду радіації в світовий океан». В квітні 2011 року в пробах океанської води, взятих біля берегів Фукусіми, рівень цезію-137 у 50 млн разів перевищував доаварійний рівень. На думку вчених, протягом найближчих десятиліть неможливо передбачити, як радіація вплине на екосистеми. У зразках морських водоростей і риби, взятих для проб спеціалістами Грінпіс, вміст радіонуклідів сильно перевищує гранично допустимі норми. Навіть за оцінками TEPCO, радіоактивний стронцій був виявлений у водах Тихого океану в кількості 462 тера бекерелів. Якщо радіонукліди потраплять у харчовий ланцюжок, то стронцій, який здатний накопичуватись в організмі людини, може збільшити ризик захворювань лейкемією і раком кісток. В Японії сліди радіації були знайдені в рисі, м'ясі, фруктах, овочах, молоці і дитячому харчуванні. Все це викликає напади страху і паніки у населення і важким тягарем лягає на японську економіку. У січні 2012 року Міністерство економіки, торгівлі і промисловості Японії зізналися, що радіоактивний гравій використовувався для будівництва нових будинків, ремонту доріг та іншої інфраструктури, яка постраждала в результаті землетрусу. Ніяких правил для радіаційного контролю будматеріалів (каменю, гравію), прийнято не було.